Пісня Мурашки
«Тра-ля-ля, тра-ля-ля…» — Мурашка завжди весело наспівував, крокуючи через зелені, нескінченні поля. Одного дня, захопившись своєю мелодією, він загубився в хащах трав і мохів. Мурашка був малий і ніколи раніше не залишав свого мурашника. Йому було дуже страшно — сам, серед тіней, без мами і без друзів.
— Куди мені тепер іти? — вигукнув Мурашка, бігаючи колами. Він дуже хотів повернутися до мами.
Раптом роздався гучний шум. Величезний, незграбний павук дивився на Мурашку, потираючи свої лапи. Він був дуже старий і малорухливий. Павук не злякав Мурашку, хоча йому хотілося втекти.
— Я не розумію тебе, Мурашко. Що ти робиш так далеко від дому? — запитав павук, видираючись на свою павутину. Він замислився, чи не з’їсти Мурашку. Він був би легкою здобиччю.
Ставало вже пізно.
— Не їж мене, незграбний павуче! — вигукнув Мурашка. — Я можу бути твоїм другом. Я знаюся на багатьох речах і можу тобі допомогти. Ти став старим і багато чого тобі вже не вдається.
Kup książkę, aby przeczytać do końca.