1. Загублений Мурашка
«Тра-ля-ля, тра-ля-ля…» — Мурашка весело наспівував, гуляючи зеленими безкрайніми луками, всіяними безліччю квітів. Повітря було наповнене ароматами ромашок, конюшини та свіжої вологи. Весна була в самому розквіті й уже за кілька днів мала поступитися спекотному літу. Так минав теплий час.
Одного дня, захопившись своєю пісенькою, маленький Мурашка заблукав у заростях трав і моху, зайшовши далі, ніж зазвичай. Він був зовсім малий і ніколи раніше не залишав свого мурашника — лише іноді прогулювався луками, насолоджуючись ароматами й квітами.
Опинившись серед високих трав, Мурашка злякався: він залишився сам — без мами та друзів.
— Куди ж мені тепер іти? — вигукнув він, бігаючи колом. Мурашка дуже хотів повернутися до мами, до друзів і до свого затишного, теплого мурашника.
2. Зустріч із Павуком
День добігав кінця, наближалася прохолодна ніч. Раптом почулося гучне шарудіння — наче хтось ступав важкими лапами по листі й траві.
Мурашка насторожився й озирнувся, звідки долинає звук. Він побачив величезного, на перший погляд незграбного Павука. Той потирав лапи й дивився на Мурашку з виразом, який здавався грізним. Принаймні, так подумав сам Мурашка.
Павук був дуже старий і повільний, тому зовсім не налякав Мурашку. Навпаки, Мурашка зрадів, бо сподівався, що Павук допоможе йому знайти дорогу додому.
— Що ти робиш так далеко від мурашника? — запитав Павук, видираючись на свою стареньку, місцями подерту павутину. На тлі виднівся зруйнований будиночок.
Павук на мить замислився, чи не з’їсти Мурашку — адже той був легкою здобиччю.
— З’їм тебе, Мурашко, — пробурмотів він, наближаючись усе ближче.
— Не їж мене, незграбний Павуче! — вигукнув Мурашка. — Я можу стати твоїм другом! Я знаю багато корисного й можу тобі допомогти. Ти вже старий, і багато чого тобі дається нелегко.
Мурашка був дуже розумний і запропонував свою допомогу в обмін на порятунок.
— Що ж ти, маленький Мурашко без мами й друзів, можеш мені запропонувати? — здивувався Павук.
— Станьмо друзями! — сміливо відповів Мурашка.
— Не буває такої дружби, — засміявся Павук. — Щоб старий Павук подружився з маленьким Мурашкою — ніхто про таке не чув!
— Я обов’язково вигадаю, як можу тобі допомогти. Давай жити в мирі й дружбі! — наполягав Мурашка.
— Сам не знаю, що ти міг би дати мені взамін, — замислився Павук.
Kup książkę, aby przeczytać do końca.