Bezpłatny fragment - ПАРАСОЛЬКА

1. Щаслива парасолька

Жила-була собі щаслива блакитна в білу цятку Парасолька. Вона жила в чудовій люблячій родині, у якій ріс маленький захопливий хлопчик на ім’я Стас. Він дуже любив свою парасольку, завжди ходив із нею на прогулянку, і в його дощові радісні дні він завжди брав її з собою. Бігаючи по глибоких калюжах у своїх жовтих гумових чобітках, він завжди бавився зі своєю парасолькою.

Парасолька, своєю чергою, дуже любила Стаса. Вона обожнювала хлопчика, бо завжди, коли на небі було похмуро й хмарно, він брав її з собою. Вона завжди розкривалась і захищала його від найсильнішого, а також від найслабшого й крихітного дощу. Вона завжди милувалася знизу дивовижною усмішкою щасливого хлопчика.

Дзвінкий яскравий сміх залишав приємні враження в душі парасольки. Вона дуже сильно любила цю родину. Мама завжди сушила її після дощових прогулянок, залишаючи відкритою в коридорі. Іноді вона її протирала, але завжди тримала в порядку. Парасолька завжди була доглянута, гарна й чиста.

2. День, коли все змінилося

Одного грозового дня мама разом зі Стасом ходили до поліклініки. На вулиці був проливний дощ, і, звичайно ж, парасолька була з ними. Вона захищала маленького Стаса та його маму від холодного вітру й дощу. Саме тому вона була щаслива, що могла оберігати тих, кого щиро любила.

Мама Стаса залишила парасольку в коридорі, щоб вона висохла. Парасолька розправилась і чекала, доки Стас разом із мамою повернуться по неї. Години летіли, але ні Стаса, ні мами ніде не було. Парасолька почала сумувати. Їй було дуже сумно, що ніхто по неї не йде.

Так минув цілий день. Парасолька так і стояла відкрита в коридорі поліклініки — ніхто її не забрав. Вона почала хвилюватися й непокоїтися, чому її господар не прийшов по неї. Вона була сухою, але дуже сумною парасолькою. Вона сумувала за маленьким Стасом, який так її любив.

3. У багнюці та під дощем

Через кілька днів парасолька зовсім розпачала. Вона боялася, що загубилася — і так і сталося. Через те, що її довго ніхто не забирав, парасольку взяв якийсь злий чоловік, бо того дня несподівано пішов дощ, а він не взяв свою парасольку з дому. Тож він узяв чужу без дозволу й вирушив під проливний дощ із градом.